21. Люди біля Храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить.
22. А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в Храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим.
23. Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.
24. Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців.
25. Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».
26-27. Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
28. Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою».
29. Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати.
30. І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу.
31. Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом.
32. Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида.
33. Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
34. Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»
35. Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим.
36. І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна!
37. Немає нічого неможливого для Бога”».
38. Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
39. Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського.