21. Але ми не знаємо ні як сталося, що він може тепер бачити, ані того Чоловіка, Який повернув йому зір. Запитайте в нього! Він уже достатньо дорослий і може розповісти про себе сам».
22. Його батьки сказали так, бо боялися юдейських правителів, які попередньо змовилися, що як хтось визнає Ісуса Христом, то вони того виженуть із синагоги.
23. Тому й сказали батьки: «Він уже дорослий. Запитайте в нього!»
24. Тоді юдейські правителі вже вдруге покликали чоловіка, який прозрів, і знову звернулися до нього: «Заклинаємо тебе, скажи правду перед Богом. Ми знаємо, що той Чоловік — грішний».
25. І він відповів: «Я не знаю, грішний той Чоловік, чи ні. Я знаю лиш одне: я був сліпий, а зараз бачу!»
26. Тоді вони запитали: «Що Він тобі зробив? Як Він повернув тобі зір?»
27. «Я ж уже вам розповідав, — відповів він, — але ви не слухали мене! То навіщо ж ви знову хочете почути це? Чи, може, теж хочете стати Його учнями?»
28. Тоді, намагаючись образити його, вони сказали: «Це ти Його учень, а ми — Мойсеєві учні.
29. Ми знаємо, що Бог розмовляв з Мойсеєм, та не знаємо, звідки цей Чоловік».
30. А прозрілий відповів їм: «Дивина, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він повернув мені зір!