1. По дорозі Ісус побачив чоловіка, який був сліпий від народження.
10. І тоді його запитали: «Як же ти прозрів?»
11. На те він відповів: «Чоловік, ім’я Якого Ісус, змішав слину Свою з землею, помазав цим мої очі й мовив до мене: „Іди й умийся в Силоамі”. Я пішов, умився там, після чого й прозрів».
12. Тоді його запитали: «Де ж той Чоловік?» А він відповів: «Я не знаю».
13. І привели того чоловіка, що раніше був сліпим, до фарисеїв.
14. (А відбулося все це, коли Ісус змішав слину з землею, і коли прозрів сліпий, у суботу.)
15. І знову фарисеї питали його, як це сталося, що він прозрів. І той відповів: «Він помазав мені очі грязивом, я вмився і зараз бачу».
16. Деякі фарисеї почали казати: «Цей Чоловік не від Бога, бо не дотримується Закону про суботу». Та інші сказали: «Чи може грішник чинити такі чудесні діла?» Тож серед них виникла суперечка.
17. Тоді вони знову звернулися до сліпого: «Що ти можеш сказати про Чоловіка, Який повернув тобі зір?» І той відповів: «Він — пророк».
18-19. Та юдейські правителі не вірили, що цей чоловік був сліпим і враз прозрів. Тож покликали його батьків і запитали: «Чи це ваш син — про кого кажете, що він народився сліпим? То як же він став зрячим?»