3-4. Книжники й фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу, поставили її перед людьми й сказали Йому: «Вчителю, цю жінку якраз застали, коли вона чинила перелюб.
28. Та Він продовжував: «Коли вознесете Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я — Сущий. Я нічого не роблю від Себе Самого, Своєю волею, а кажу лише те, чого Отець навчив Мене.
29. Той, Хто послав Мене, — зі Мною. Він Мене не покинув, бо Я завжди виконую Його волю».
30. Почувши ці слова, багато людей повірили в Нього.
31. Тоді Ісус почав говорити тим юдеям, які повірили в Нього: «Якщо ви будете дотримуватися Мого вчення, то насправді станете учнями Моїми.
32. Ви пізнаєте істину, й вона принесе вам визволення».
33. І сказали Йому юдеї: «Ми — Авраамові нащадки. Ми ніколи не були нічиїми рабами! То що Ти маєш на увазі, коли говориш, що ми будемо вільні?»
34. Ісус відповів: «Істинно кажу вам: кожен, хто грішить — раб гріха.
35. Раб не житиме вічно в родині господаря, але Син завжди залишатиметься з сім’єю.
36. Тож якщо Син звільнить вас, ви будете справді вільні.
37. Я знаю, що ви Авраамові нащадки, але ви прагнете вбити Мене, оскільки не можете прийняти Моє вчення.
38. Я розповідаю вам про те, що бачив в Отця Свого, ви ж робите те, чого навчилися від свого батька».