12. Пізніше Ісус знову розмовляв з людьми. Він так їм казав: «Я — Світло світу. Той, хто слідом іде за Мною, ніколи не йтиме у темряві, бо Світло, що несе життя, завжди буде з ним».
13. І сказали Йому фарисеї: «Ти свідчиш Сам про Себе, і тому ці свідчення не істинні».
14. Ісус відповів їм: «Якщо Я свідчу Сам про Себе, Мої свідчення істинні, бо Я знаю, звідки прийшов, і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов чи куди Я іду.
15. Ви, люди, судите Мене так, як судите будь-яку іншу людину. Я ж не суджу нікого.
16. Та якщо Я судитиму, то Мій суд буде істинний, оскільки, коли Я суджу, Я не один, а Отець, Який послав Мене, зі Мною і судитимемо Ми разом.
17. Адже написано в Законі вашому, що коли двоє свідчать одне й те саме, то їхні свідчення — істинні.