35. Юдейські правителі почали говорити поміж собою: «І куди це Він збирається піти, що ми Його не знайдемо? Може, Він піде до наших людей, які живуть у грецьких містах, і там навчатиме греків?
36. Що Він мав на увазі, кажучи: „Ви шукатимете Мене, та не знайдете?” І ще: „Туди, де Я буду, ви не зможете піти?”»
37. Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється.
38. Хто вірить у Мене, то як сказано у Святому Писанні, ріки живої води потечуть із серця його».
39. Ісус казав це, маючи на увазі Дух Святий, що зійде на тих, хто повірить у Нього. Тоді Дух Святий ще не був дарований людям, бо Ісус іще не був піднесений до Слави Своєї.
40. Деякі люди з натовпу, почувши ці слова, почали казати: «Цей Чоловік і справді Пророк».
41. Інші говорили: «Цей Чоловік — Христос». А треті промовляли: «Хіба Христос прийде з Ґалилеї?
42. Хіба не сказано у Святому Писанні, що Христос — один із Давидових нащадків і прийде Він із Віфлеєма, міста, де Давид жив?»
43. Так усі люди розділилися, бо мали різні думки про Ісуса.
44. Дехто хотів заарештувати Його, але жоден не наважився навіть пальцем торкнутися Його.
45. Тож Храмова варта пішла назад до головних священиків і фарисеїв. Ті запитали воїнів: «Чому ж ви не привели Ісуса сюди?»
46. І воїни відповіли: «Ніхто досі не говорив так, як цей Чоловік!»
47. Тоді фарисеї сказали їм: «Невже й вас Він зміг обдурити?
48. Чи вірить у Нього хтось із правителів та фарисеїв? Ні.
49. А ці люди, які повірили, не знають Закону, вони прокляті Богом!»