29. Та Його знаю Я, бо прийшов Я від Нього. Це Він послав Мене».
30. Коли Ісус промовив це, люди намірилися схопити Його, але ніхто не наважився навіть торкнутися Ісуса, бо час Його ще не прийшов.
31. І багато людей повірили в Нього. Вони говорили: «Ми усі чекаємо на Христа. Та невже коли Він прийде, то здійснить більше чудес, ніж цей Чоловік?»
32. Фарисеї почули, що люди кажуть про Ісуса, і разом з первосвящениками послали Храмову варту схопити Його.
33. Тоді Ісус сказав: «Люди, Я ще трохи побуду з вами, а потім повернуся до Того, Хто послав Мене!
34. Ви шукатимете Мене, та не знайдете, бо не зможете піти туди, де Я буду».
35. Юдейські правителі почали говорити поміж собою: «І куди це Він збирається піти, що ми Його не знайдемо? Може, Він піде до наших людей, які живуть у грецьких містах, і там навчатиме греків?
36. Що Він мав на увазі, кажучи: „Ви шукатимете Мене, та не знайдете?” І ще: „Туди, де Я буду, ви не зможете піти?”»
37. Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється.
38. Хто вірить у Мене, то як сказано у Святому Писанні, ріки живої води потечуть із серця його».