39. Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день.
40. Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день».
41. Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з Небес».
42. Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»
43. У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою.
44. Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.
45. Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”. Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене.
46. Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.
47. Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя.
48. І Я — той хліб, що дає життя.
49. Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли.
50. Я ж — той хліб, що йде з Небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи.
51. Я — хліб живий, що зійшов з Небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую, — тіло Моє, що віддаю за життя світу».
52. Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?»