2. Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудеса, що здійснив Ісус над хворими.
3. Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями.
4. Наближалося свято юдейської Пасхи.
5. Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?»
6. Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме.
7. І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку».
8. Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже:
9. «Ось хлопчина, котрий має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей».
10. І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там близько п’яти тисяч чоловіків.
11. Тоді Ісус узяв хлібини, та воздавши Богові дяку, розділив між тими, хто сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив — кожному, хто скільки хотів.
12. Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало».
13. Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п’ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли.
14. Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді Пророк, Який мав прийти у світ!»
15. Ісус знав, що люди от-от вже повинні були прийти, та оголосити Його своїм Царем. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.
16. Коли настав вечір, Ісусові учні спустилися до озера.
17. Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума.
18. Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими.
19. Коли вони пропливли кілометрів п’ять-шість, то побачили Ісуса, Який йшов по воді й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися.
20. Але Ісус мовив до них: «Це Я! Не бійтеся!»