37. І справді слушна приказка: „Один сіє, другий жне”.
38. Я послав вас збирати те, над чим ви не трудилися: інші працювали, а ви прийшли, щоб зібрати прибуток».
39. Багато самаритян із цього міста повірили в Ісуса зі слів жінки, яка свідчила: «Він розповів мені про все, що я робила в житті».
40. Коли самаритяни прийшли до Нього, то попросили Його побути з ними, тож Він залишився там на два дні.
41. І багато хто ще повірив в Ісуса, почувши, що Він їм розповідав.
42. Вони сказали тій жінці: «Спочатку ми повірили в Ісуса з твоїх слів, а зараз ми почули Його самі. Отже, ми бачимо, що цей Чоловік і справді Спаситель світу».
43. Через два дні Ісус пішов звідти до Ґалилеї,
44. бо Він сам говорив, що пророка не шанують у його рідній вітчизні.
45. Отже, коли Ісус прийшов туди, ґалилеяни щиро зустріли Його, тому що вони були на святі Пасхи в Єрусалимі, та бачили все, що Він там звершив.
46. Ісус знову попрямував до міста Кани, що в Ґалилеї, де Він перетворив воду на вино. На той час у Капернаумі в одного царського чиновника хворів син.
47. Чиновник довідався, що Ісус прийшов до Ґалилеї з Юдеї. Він став перед Ісусом і почав благати завітати до Капернаума, щоби зцілити сина, бо той уже помирав.
48. Та Ісус каже йому: «Ви, люди, якщо не побачите знамення й чуда, ніяк не можете повірити в Мене».
49. Чиновник змолився: «Господи, благаю Тебе, прийди, поки мій син іще не помер!»
50. І відповів йому Ісус: «Йди додому, твій син житиме». Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, й пішов додому.
51. По дорозі додому він зустрів своїх слуг, які сповістили, що син його одужав.