32. Але Він їм відповів: «Я маю їжу, про яку вам нічого невідомо».
33. І почали учні питати один одного: «Можливо, Йому хтось вже приніс поїсти?»
34. Ісус мовив до них: «Їжа Моя в тому, щоб виконувати волю Того, Хто послав Мене, і закінчити Його справу.
35. Засіваючи поле, ви часто кажете: „Ще чотири місяці, а там і жнива”. Отож кажу Я вам, розплющіть очі й погляньте на поля. Вони вже готові для жнив.
36. Жнець уже одержує платню і збирає врожай для вічного життя, щоб і сіяч, і жнець удвох раділи й були щасливі.
37. І справді слушна приказка: „Один сіє, другий жне”.
38. Я послав вас збирати те, над чим ви не трудилися: інші працювали, а ви прийшли, щоб зібрати прибуток».
39. Багато самаритян із цього міста повірили в Ісуса зі слів жінки, яка свідчила: «Він розповів мені про все, що я робила в житті».
40. Коли самаритяни прийшли до Нього, то попросили Його побути з ними, тож Він залишився там на два дні.
41. І багато хто ще повірив в Ісуса, почувши, що Він їм розповідав.
42. Вони сказали тій жінці: «Спочатку ми повірили в Ісуса з твоїх слів, а зараз ми почули Його самі. Отже, ми бачимо, що цей Чоловік і справді Спаситель світу».
43. Через два дні Ісус пішов звідти до Ґалилеї,
44. бо Він сам говорив, що пророка не шанують у його рідній вітчизні.
45. Отже, коли Ісус прийшов туди, ґалилеяни щиро зустріли Його, тому що вони були на святі Пасхи в Єрусалимі, та бачили все, що Він там звершив.