2. Прибігши до Симона-Петра й другого учня, якого любив Ісус, вона сказала: «Тіло Господа було забрано з гробниці й нам невідомо, куди Його поклали».
3. Петро з тим учнем одразу ж пішли туди.
4. Вони обоє бігли, але другий учень випередив Петра і прибіг до гробниці перший.
5. Нахилившись, він побачив шматки полотна, що лежали там, але всередину не ввійшов.
8. Тоді й другий учень зайшов усередину, той, що прийшов перший, і, побачивши що сталося, повірив.
9. Бо вони все ще не усвідомлювали сказаного у Святому Писанні, що Він має воскреснути з мертвих.
10. Після цього учні повернулися додому.
11. Та Марія залишилася біля могили й голосила. Так, плачучи, вона нахилилася, щоб зазирнути всередину,
12. і побачила двох Ангелів, які сиділи, один в головах, інший в ногах того місця, де лежало Ісусове тіло. І були вбрані вони в білі шати.
13. Ангели запитали: «Жінко, чому ти плачеш?» А вона відповіла: «Якісь люди забрали звідси тіло Господа мого, і я не знаю, куди вони поклали Його».
14. Сказавши так, вона обернулася й побачила Ісуса, Який стояв поруч, та не впізнала Його.
15. Ісус тоді й каже: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Марія подумала, що то садівник, і звернулася до Нього: «Шановний добродію, якщо це ти виніс Його, то скажи, куди поклав тіло. Я заберу Його».