14. Він принесе Мені Славу, бо візьме те, що належить Мені й відкриє його вам.
15. Все, що належить Отцю Моєму, належить і Мені. Ось чому кажу Я, що візьме Він те, що Мені належить, і відкриє вам».
16. «Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене».
17. Тоді дехто з Його учнів почали казати один одному: «Що означають ці Його слова: „Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене?” Або ці: „Бо до Отця Я йду?”»
18. І ще вони казали: «Що це за „згодом”, про що це Він говорить? Ми не розуміємо, що Він каже».
19. Ісус знав, що вони хотіли Його запитати, тож мовив: «Ви сперечаєтеся поміж собою про те, що Я сказав: „Незабаром Я полишу вас, але ж трохи згодом ви знов побачите Мене”.
20. Істинно кажу вам: будете стогнати й голосити, а світ радітиме; сумуватимете, та смуток ваш обернеться радістю.
21. Коли жінка народжує дитину, то терпить муки, бо прийшов її час, а як народить, то забуває про всі страждання, бо сповнена радістю, що людина прийшла у світ.
22. Тож і ви засмучені зараз. Та Я знову побачу вас, і ви будете мати радість, і ніхто не зможе позбавити вас її.
23. І не питатимете ви в той день у Мене нічого. Істинно кажу вам: хоча б що ви попросили в Отця в Моє ім’я, Він усе вам дасть.
24. Та досі ви не просили ще нічого в Моє ім’я. Тож просіть, і все одержите, щоби радістю сповнилися серця ваші».
25. «Про все це Я розповідав вам притчами, щоб не відкривати істинне значення слів Моїх. Та прийде час, коли Я вже не говоритиму притчами, а просто повідаю вам про Отця.
26. Того дня ви зможете просити в Моє ім’я, і Я вже не кажу, що проситиму за вас Отця.
27. Бо Сам Отець вас любить за те, що ви любите Мене. Він любить вас за те, що ви повірили, що Я прийшов від Бога.
28. Так, Я прийшов у цей світ від Отця, а зараз залишаю вас і повертаюся до Нього».
29. І учні сказали Йому: «Ось зараз Ти говориш чітко й відверто і не розповідаєш притчами.