28. Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді.
29. Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним.
30. Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.
31. Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути Славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться.
32. Оскільки Бог здобуває Славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його.
33. Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу.
34. Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного.
35. Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
36. «Господи, куди ж Ти йдеш?» — спитав Симон-Петро.«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
37. Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу».
38. Ісус відповів: «Чи й насправді ти покладеш своє життя? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».