3. Марія взяла глечик, де було з півлітра дорогоцінних пахощів, зроблених із справжнього нарду, облила ними Ісусові ноги, витерла їх своїм волоссям, і чудовий аромат мирра наповнив увесь дім.
4. Один із Ісусових учнів, Юда Іскаріот, який мав Його зрадити, сказав:
5. «Чому було б ці пахощі не продати за триста срібних монет і не роздати гроші бідним?»
6. Юда мовив це не тому, що дбав про бідних, а тому, що був злодієм. Він завідував скринькою з пожертвуваннями і крав гроші звідти.
7. «Залиш її! — сказав Ісус. — Нехай вона робить свою справу, бо прийшов час приготувати Мене для поховання.
8. Бідні завжди будуть з вами, а Я — ні».
9. Багато юдеїв, дізнавшись, що Ісус у Віфанії, прийшло на свято, щоб побачити Його. Вони хотіли побачити й Лазаря, якого Ісус воскресив із мертвих.
10. Тоді головні священики змовилися вбити й Лазаря.
11. Бо через нього багато юдеїв кидали своїх вождів і починали вірити в Ісуса.
14. Знайшовши віслюка, Ісус сів на нього, як було написано у Святому Писанні:
15. «Не бійся, місто Сіонське!Ось Цар твій їде верхи на віслюкові». Захарія 9:9
16. Спочатку Його учні не зрозуміли цього, та після вознесіння Ісуса до Слави, вони згадали, що саме так було написано про Нього у Святому Писанні, і що саме так усе і трапилося з Ним.
17. Ті, хто був з Ісусом, коли Він воскресив Лазаря з мертвих і звелів йому вийти з могили, почали всім розповідати про те, що сталося.
18. Через те й натовп пішов Йому назустріч, бо всі почули, що саме Він здійснив це чудо.