12. Учні Його відповіли: «Господи, якщо він заснув, то буде все гаразд, і він видужає».
13. Але Ісус говорив про смерть Лазаря, а вони думали, що Він каже про звичайний сон.
14. Тоді Ісус відверто мовив: «Лазар помер.
15. Я ж радий, що Мене там не було. І Я радий за вас, бо зможете тепер піти туди й пересвідчитися, й повірити в Мене. А зараз ходімо до нього».
16. Тоді Хома, на прізвисько Близнюк, звернувся до всіх учнів: «Ходімо й ми разом з Ісусом і помремо з Ним разом».
17. Прийшовши до Віфанії, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні лежав у могилі.
18-19. Віфанія розташована кілометрів за три від Єрусалиму, й багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розділити з ними печаль з приводу смерті брата та втішити їх.
20. Почувши, що прийшов Ісус, Марта пішла Його зустрічати, а Марія в цей час залишалася вдома.
21. І сказала Марта Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
22. Я знаю, що навіть зараз, хоч би чого б Ти попросив у Бога, Він дасть Тобі».
23. І відповів їй Ісус: «Твій брат воскресне».
24. Марта тоді каже: «Я знаю, що він повстане у воскресіння останнього дня».
25. «Я є воскресіння і життя! — Сказав Ісус. — Хто вірить у Мене, хоч і вмре, буде жити.
26. І жоден, хто живе й вірить у Мене, не помре ніколи. Чи ти віриш цьому?»
27. «Так, Господи! — сказала вона. — Я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Котрий мав прийти у світ».
28. Промовивши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію і сказала їй нишком: «Учитель уже тут, Він тебе кличе».
29. Почувши це, Марія відразу підвелася й пішла до Нього.
30. На той час Ісус іще не прийшов до селища, а був там, де Марта зустріла Його.
31. Юдеї, які були в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подумали, що йде вона до могили плакати, й пішли за нею.