8. Всі ж, хто приходив до Мене — то злодії і грабіжники. Але вівці їх не слухалися.
9. Я і є ті ворота, і якщо хтось увійде через Мене, то матиме спасіння. Він увійде і вийде, знайшовши те, що йому потрібно.
10. Злодій приходить, щоб грабувати, вбивати й руйнувати. Я ж прийшов, щоб люди мали життя і мали його вдосталь.
11. Я — добрий пастух. А добрий пастух і життя віддасть за овець.
12. Наймит — то не пастух, і вівці не належать йому. Побачивши вовка, він кидає овець і тікає геть. Вовк нападає на отару, й вівці кидаються врозтіч.
13. Наймит тікає, бо його просто найняли, і йому однаково, що станеться з вівцями.
14. Я — добрий пастух. Я знаю своїх овець, і вони знають Мене.
15. Так само, як Отець знає Мене, а Я знаю Отця Свого, і життя Своє Я віддам за овець.
16. Я маю ще й інших овець, що не з цієї отари. І Я маю привести їх сюди, щоб вони чули голос Мій і стали єдиною отарою з одним пастухом.
17. Через те Отець і любить Мене, що Я віддаю життя Своє, щоб потім здобути його знову.
18. Ніхто не забирає його в Мене, Я Сам віддаю його з власної волі. Я маю владу віддати життя й одержати його знову, бо маю заповідь таку від Отця Свого».
19. Після цих слів юдеї знову розділилися в суперечці.
20. Багато хто з них казав: «Він навіжений, то біс змусив Його втратити глузд. Навіщо ви Його слухаєте?»
21. Інші заперечували: «То не навіженого слова. Чи може навіжений сліпого зробити зрячим?»
22. Тим часом прийшло в Єрусалим свято Відновлення. Стояла зима.
23. Ісус походжав у Храмі по Соломоновому ґанку.
24. Навколо Нього зібралися юдеї, та почали казати: «Як довго Ти триматимеш нас у непевності? Якщо Ти Христос, то скажи нам відверто».
25. Ісус відповів: «Я вам уже казав, але ви не повірили. Все, що Я здійснюю в ім’я Отця Свого, свідчить на Мою користь.
26. Та ви не вірите, бо не належите до Моєї пастви.
27. Ті ж, хто належить, слухаються голосу Мого. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.