3. Сторож відчиняє йому ворота, а вівці слухаються його голосу. Він кличе кожну свою вівцю по імені і виводить їх із загону.
4. Коли ж виведе, то йде попереду, а вівці йдуть слідом, бо знають його голос.
5. Та ніколи вони не підуть за незнайомцем, швидше повтікають від нього, не знаючи його голосу».
6. Ісус розповів їм цю притчу, та ніхто не зрозумів, що Він казав.
7. І знову Ісус мовив: «Істинно кажу вам: Я і є ті ворота для овець.
8. Всі ж, хто приходив до Мене — то злодії і грабіжники. Але вівці їх не слухалися.
9. Я і є ті ворота, і якщо хтось увійде через Мене, то матиме спасіння. Він увійде і вийде, знайшовши те, що йому потрібно.
10. Злодій приходить, щоб грабувати, вбивати й руйнувати. Я ж прийшов, щоб люди мали життя і мали його вдосталь.
11. Я — добрий пастух. А добрий пастух і життя віддасть за овець.
12. Наймит — то не пастух, і вівці не належать йому. Побачивши вовка, він кидає овець і тікає геть. Вовк нападає на отару, й вівці кидаються врозтіч.
13. Наймит тікає, бо його просто найняли, і йому однаково, що станеться з вівцями.