7. Бо Бог покликав нас бути святими, а не жити в гріху.
8. Отже, хто відкидає вчення, той зневажає не людей, а Бога, Який дає вам також і Духа Святого.
9. Щодо любові вашої до братів і сестер в Христі, то ви не потребуєте, щоб ми писали вам про це. Адже Бог навчив вас самих любити одне одного.
10. І ви справді так і поводитеся з братами своїми по всій Македонії. Та ми закликаємо вас, брати і сестри, ще міцніше любити їх.
11. Прагніть жити в мирі, дбайте про своє діло, самі заробляйте собі на прожиток, як ми і наказували вам.
12. Та якщо ви так робитиме, то невіруючі поважатимуть ваш спосіб життя, і ви ніколи не залежатиме ні від кого в потребах своїх.
13. Ми хочемо, щоб ви знали, брати і сестри, щоб ви не сумували за тими, хто помер, як ті люди, хто не має надії.
14. Бо коли ми віримо, що Ісус помер, а потім воскрес із мертвих, то ми віримо і в те, що Бог так само поверне з Ісусом і тих, хто помер.
15. І те, що ми кажемо вам зараз є Посланням Божим: ми, хто все ще житиме під час пришестя Господнього, приєднаємося до Нього, але звісно, ми не будемо попереду померлих.
16. Та коли голосно пролунає наказ Архангела і просурмлять Божі сурми, то Господь сам зійде з Небес, і ті, хто помер в Христі, воскреснуть першими.
17. Після цього ми, хто лишиться живими, будемо піднесені на хмари разом із померлими, щоб зустрітися з Господом на Небесах. Отже, ми будемо з Господом вічно.
18. Тож втішайте одне одного цими словами.