13. Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми втішаємо. Ми стали покидьками світу, порохом земним, що його люди й дотепер топчуть.
14. Я пишу це не для того, щоб присоромити вас. Я застерігаю вас як улюблених дітей своїх.
15. Бо якби ви мали навіть десять тисяч наставників у Христі, ви не матимете багато батьків. Це я через Благовість дав вам життя в Ісусі Христі.
16. Тож благаю вас: наслідуйте мене.
17. Ось чому послав я до вас Тимофія, мого улюбленого й вірного сина в Господі. Він нагадає вам шляхи мої в Христі Ісусі так само, як і я навчаю скрізь, у кожній церкві.
18. Та дехто з вас запишався, міркуючи, що я не прийду до вас.
19. Але невдовзі я буду з вами, якщо на те буде Божа воля. І тоді я побачу, чи спроможні ті красномовні хвальки на щось більше, ніж порожні балачки.
20. Бо Царство Боже виявляється не в словах, а в силі.
21. Чого ж ви хочете: щоб я прийшов до вас із карою чи з любов’ю і духом ніжності?