16. А якщо вухо скаже: «Через те, що я не око, я не належу тілу» — чи перестане воно через це належити тілу?
17. Якби все тіло складалося лише з ока, як тоді б ми слухали? Якби складалося тільки з вуха, чим би тоді відчували запахи?
18. Насправді Бог розмістив члени тіла, кожне з них, там, де хотів.
19. Якби всі члени тіла були однаковими, то де ж тоді було б тіло?
20. А так хоч частин багато, а тіло одне.
21. Око не може сказати руці: «Ти мені не потрібна». Або голова не може сказати ногам: «Ви мені не потрібні».
22. Навпаки, ті частини тіла, які ми вважаємо слабшими, насправді дуже потрібні.
23. А про ті, що вважаємо не дуже почесними на тілі, піклуємося більше. Про непристойні ж дбаємо з більшою сором’язливістю.
24-25. Водночас пристойні частини тіла не потребують особливої турботи. Та Бог створив наше тіло так, щоб більше шани було тим частинам, які потребували того, щоб не було розбрату в тілі, а щоб усі частини однаково дбали одна про іншу.
26. Коли одна з них страждає, то й усі інші страждатимуть. Коли одна в пошані, то й усі інші радіють із нею.