28. Отже, насамперед, людина повинна позбавитись огидних думок, а вже потім нехай їсть цей хліб і п’є це вино.
29. Бо той, хто їсть і п’є, не визнаючи тих, хто є Господнім Тілом, накликає суд на себе.
30. Ось чому серед вас є чимало слабких та хворих, а багато вже й померло.
31. Якщо б ми самі судили себе, то не були б судимі.
32. Коли ж нас судить Господь, Він карає нас, щоб не було нас засуджено разом зі світом.
33. Тож, брати і сестри мої, коли ви збираєтеся разом, щоб поїсти, то чекайте одне на одного.
34. Якщо ж хто й справді голодний, нехай поїсть вдома, щоб не осудив вас Господь за те, що ви збираєтесь. Інші ж справи я влаштую, коли прийду.