3-4. Всі вони їли ту саму духовну їжу і пили той самий духовний напій, бо пили вони з духовної скелі, що йшла слідом за ними. Цією скелею був Христос.
28. Але якщо хтось скаже вам: «Це м’ясо, що принесли в пожертву бовванам» — то не їжте його. Не їжте заради того, хто вам про це сказав і заради його сумління.
29. Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням.
30. Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому?
31. Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на Славу Богу.
32. Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій.
33. Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.