15. Звертаюся до вас як до людей розумних. Судіть самі, про що кажу я.
16. Чаша благословення, за яку ми дякуємо, чи не є те ознакою того, що ми об’єднані пожертвою крові Христової? Хліб, що ми ламаємо, чи не є ознакою того, що ми об’єднані пожертвою тіла Христова?
17. Існує один Хліб, і всі ми від одного Тіла, бо ми поєднані тим Хлібом.
18. Погляньте-но на народ ізраїльський, коли вони їдять пожертви, чи не об’єднані вони тими підношеннями, що на вівтарі?
19. Що ж я маю на увазі? Що їжа, яка приноситься в жертву бовванам нічого не варта, бо сам бовван — ніщо.
20. Ні, швидше це означає, що люди, приносячи жертви бовванам, роблять це для нечистих духів, а не для Бога. А я не хочу, щоб ви були спільниками нечистих духів.
21. Ви не можете одночасно пити з чаші Господньої і нечистих духів; не можете розділяти одночасно їжу Господню і диявольську.
22. Чи прагнемо ми прогнівити Господа? Хіба ж ми сильніші за Нього?
23. «Усе нам дозволено», — стверджуєте ви. Та не все на користь. «Усе нам дозволено». Та не все допомагає людям стати сильнішими.
24. Нехай ніхто не шукає вигоди для себе, а лише дбає про ближнього свого.
25. Їжте будь-яке м’ясо, що продається на ринку, не питаючи ні про що і без докорів сумління,
26. бо «земля і все, що є на ній, належить Господу».