12. ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру,
13. ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи:
14. «Вавилоне! Усе, чого ти прагнула, пропало.Вся розкіш і пишнота втраченій ніколи не повернуться знов».
15. Купці, які розбагатіли торгівлею в тому місті, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавилона. І будуть вони голосити, сумувати й казатимуть:
16. «Горе, горе великому місту-розпусниці!Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру.І прикраси на ній були із золота,коштовного каміння та перлів.
17. І все багатство це загинуло водночас!»Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, — усі трималися осторонь.
18. Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?«
19. Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:«Горе, горе великому місту, великій розпусниці!Всі, хто мав кораблі на морі,збагатилися завдяки її багатству,але загинула вона водночас!
20. Радійте, о Небеса!Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі!Бо вчинив Бог суд над неюза все, що вона вам зробила!»
21. Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:«Так саме і велике місто Вавилонбуде безжалісно скинуте,і вже ніхто його не побачить.Ніколи більше не повстане воно.