18. Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі».
19-20. І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові.
21. Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв.
22. Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.
23. Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв».