4. Я завжди дякую Богові, згадуючи тебе в своїх молитвах,
5. бо я чую про твою віру в Господа Ісуса і любов до всіх святих людей Божих.
6. Я молюся, щоб віра, яку ти поділяєш з нами, привела тебе до розуміння всього того доброго, що ми маємо в Христі.
7. Брате мій, твоя любов і допомога людям Божим були їм великим надхненням, а для мене — радістю і втіхою.
8. Отже, як брат твій у Христі я можу наважитися вказати тобі, що мусиш робити.
9. Але ж я не наказую, а закликаю тебе в ім’я любові. Благаю тебе я, Павло, старий чоловік, а зараз ще й в’язень в ім’я Ісуса Христа.
10. Я прошу тебе заради сина свого, Онисима, батьком якого я став у в’язниці.
11. Колись він був непотрібний тобі, та зараз він став корисний не лише тобі, а й мені.
12. Я посилаю його назад до тебе, але ж мені так важко це робити, ніби я віддаю тобі власне серце.
13. Мені б хотілося затримати його тут зі мною, щоб він послужив мені замість тебе, поки я у в’язниці за Добру Звістку.
14. Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі.
15. Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе,