13. Мені б хотілося затримати його тут зі мною, щоб він послужив мені замість тебе, поки я у в’язниці за Добру Звістку.
14. Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі.
15. Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе,
16. вже не як раба, але вище за раба — як свого улюбленого брата. Я дуже люблю його, але ти полюбиш його ще дужче, і не просто як людину, а й як брата в Господі.
17. Якщо ти вважаєш мене другом своїм, то прийми Онисима, як ти прийняв би мене.
18. А якщо він чимось скривдив тебе або заборгував щось, то зарахуй це мені.
19. Я, Павло, пишу це власноручно: я поверну тобі цей борг, не кажучи вже про те, що ти зобов’язаний мені своїм життям.
20. Тож, будь ласка, як справжній учень Господній і брат мій у Христі, задовольни прохання моє. Зробивши це, ти підбадьориш і підтримаєш серце моє.
21. Я пишу тобі, маючи впевненість, що ти послухаєшся, і знаю, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу.
22. Також приготуй, будь ласка, помешкання для мене, бо маю надію, що молитвами вашими повернуся до вас безпечно.
23. Епафрас, мій товариш по ув’язненню в ім’я Христа Ісуса, вітає тебе.
24. Вітають також Марко, Аристарх, Лука і Димас, соратники мої.
25. Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з духом вашим.