12. Та коли Пилип проголосив їм Благовість про Царство Боже й ім’я Ісуса Христа, вони повірили Пилипові й прийняли хрещення, як чоловіки, так і жінки.
13. Сам Симон повірив у Благовість і, коли охрестився, то лишився при Пилипові. І тепер вже Симона вражали великі знамення й чудеса, які відбувалися в нього на очах.
14. Коли апостоли в Єрусалимі почули, що Самарія прийняла Послання Боже, вони послали туди Петра та Іоана.
15. Прибувши у ту землю, Петро й Іоан молилися за самарійських віруючих, щоб ті отримали Дух Святий.
16. Адже поки що він ні на кого з них не зійшов; вони ще тільки-но охрестилися в ім’я Господа Ісуса.
17. Тож, коли Петро й Іоан поклали руки на них, вони отримали Дух Святий.
18. Тоді Симон, побачивши, що Дух Святий пролився на людей через покладання рук апостолів, почав пропонувати їм гроші.
19. Він просив: «Дайте мені цю силу, щоб кожен, на кого я покладу руки, міг сповнитися Святим Духом».
20. Петро сказав йому: «А бодай би пропали ті гроші разом з тобою, бо ти думав за гроші придбати Дар Божий.
21. У цій справі немає твоєї частки, бо серце твоє перед Богом не праведне.
22. Тож покайся в цьому гріху й молися Господу. Можливо, Він простить тобі цю лиху думку, що спала тобі на розум.
23. Бо я бачу, що ти повен гірких заздрощів. Ти перебуваєш у полоні гріха».
24. На те Симон відповів: «Помолися й ти Господу за мене, щоб не впали на мене ті кари, про які ти сказав».