17. Тоді первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, сповнилися заздрощів.
18. Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в’язниці.
19. Але вночі Ангел Господній відчинив двері в’язниці, і вивів апостолів на волю, сказавши їм:
20. «Ідіть, станьте у Храмі й усе розкажіть людям про нове життя».
21. Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до Храму й почали навчати людей.Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.
22. Коли вартові прийшли до в’язниці, то вони там апостолів не знайшли. Повернувшись до первосвященика, вони доповіли:
23. «Двері в’язниці були надійно зачинені, вартові стояли біля дверей, але, відчинивши двері, ми побачили, що всередині нікого немає».
24. Коли начальник варти й верховні священики почули цей звіт, вони були збентежені й дивувалися, що б то могло трапитися.
25. Аж тут інший чоловік сказав їм: «Люди, яких ви кинули до в’язниці, стоять зараз у Храмі й навчають народ!»