6. Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика.
7. Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?»
8. Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини!
9. Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого,
10. тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий.
11. Ісус —камінь, який ви, будівельники, відкинули,а він став наріжним. Псалми 118:22
12. Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння».
13. Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом.
14. Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч.
15. Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою:
16. «Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити.
17. Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса».
18. Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове.
19. Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога.
20. Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».
21. Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося.