8. наказавши його звинувачам прийти до тебе.] Розпитай його сам і від нього дізнаєшся про все те, в чому ми його звинувачуємо».
9. Юдеї підтримали звинувачення, підтвердивши, що все те правда.
10. Коли правитель дав знак Павлові говорити, той промовив: «Знаючи, що ти, Феліксе, був суддею цього народу вже багато років, я з радістю буду захищатися.
11. Як ти можеш перевірити, минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як прийшов я до Єрусалиму на поклоніння.
12. І ніхто не бачив, щоб я з кимось сперечався в Храмі або підбурював народ у синагогах чи десь у місті.
13. Вони не можуть довести тобі ті звинувачення, що зараз висувають проти мене.
14. Але я справді визнаю перед тобою, що поклоняюся Богові батьків наших, згідно з „Дорогою Господньою”, який юдеї називають сектою. Я вірю в усе те, що говорить Закон Мойсея і що написано у книгах пророків.
15. Саме як і ці люди, я сподіваюся на Бога, сподіваюся, що буде воскресіння як праведних так і неправедних.
16. Тому й сам роблю все можливе, щоб мати чисте сумління перед Богом і людьми.
17. Після багатьох років відсутності прийшов я, щоб принести моєму народові дарунки для бідних і пожертви в Храмі.
18. І поки я робив це, саме коли я здійснив обряд очищення, вони знайшли мене. Там не було ні натовпу, ані безчинств.
19. Там було кілька юдеїв із Азії. Це саме вони мали б стати перед тобою і висловити свої звинувачення, якщо є в них щось проти мене.
20. Або нехай присутні тут скажуть, що неправедного в тому, що сказав я, стоячи перед Синедріоном.