17. І сталося так, що коли я повернувся до Єрусалиму й молився у Храмі, то було мені видіння.
18. У ньому я побачив Ісуса, Який наказав мені: „Збирайся й негайно залиш Єрусалим, бо люди тут не приймуть твоє свідчення про Мене”.
19. І я сказав: „Господи, ці люди знають, що ходив я по синагогах, арештовував і побивав тих, хто вірять у Тебе.
20. І коли пролилася кров Твого свідка Степана, я стояв там й схвалював те вбивство, і навіть охороняв речі тих, хто розправлявся з ним”.
21. Тоді Ісус сказав мені: „Іди. Я посилаю тебе в далеку дорогу до поган”».
22. До цих слів юдеї слухали Павла, а потім загукали: «Смерть йому! Він не повинен жити!»