28. вигукуючи: «Народ ізраїльський, допоможи нам! Це той чоловік, який навчає всіх і повсюди виступає проти Закону Мойсея, нашого народу і Храму Божого. А тепер він навіть привів у Храм поган, і тим осквернив святе місце».
29. Бо перед тим вони бачили Павла з Трохимом із Ефеса й подумали, що Павло привів його в Храм.
30. Усе місто збурилося, і звідусіль збігалися люди. Схопивши Павла, вони витягли його з Храму й негайно зачинили браму.
31. У той час, коли юдеї намагалися вбити Павла, до командира римської армії, розташованної в Єрусалимі, дійшла звістка про те, що все місто було охоплене заколотом.
32. Він негайно взяв кілька воїнів та офіцерів і побіг туди. Побачивши командира і його солдатів, юдеї перестали бити Павла.
33. Командир підійшов до Павла й заарештував його, наказавши воїнам зв’язати його двома ланцюгами. Потім він запитав Павла, хто він такий і що вчинив.
34. З натовпу одні люди вигукували одне, інші — інше. І оскільки командир не міг з’ясувати через безладдя, що таки насправді трапилося, то наказав відвести Павла до фортеці.
35. Коли Павло підійшов до сходів, воїни змушені були його нести, щоб захистити від розлюченого натовпу.
36. Юрба йшла за ними, вигукуючи: «Смерть йому!»
37. Коли вони майже завели його до фортеці, Павло звернувся до командира зі словами: «Чи можна вам щось сказати?»Командир промовив: «Ти говориш грецькою?