7. Потім я почув голос, який промовив: „Встань, Петре. Вбий і їж”.
8. Але я відповів: „Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого”.
9. Голос з Небес промовив вдруге: „Не вважай нечистим те, що очищене Богом”.
10. Так повторилося тричі, а після того все знову піднялося на Небо.
11. Тієї ж миті троє чоловіків підішли до дому, де я перебував. Їх послали до мене з Кесарії.
12. Дух Святий звелів мені йти з ними без зволікань. Ці шестеро братів наших також вирушили зі мною, і ми прийшли до оселі того чоловіка.
13. Він розповів нам, як побачив Ангела, в своєму домі, і той сказав: „Пошли людей до Йоппії, щоб вони привели Симона, якого ще називають Петром.
14. Він принесе тобі Слово, яким ти і всі твої домашні будуть врятовані”.
15. І коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на всіх присутніх, так само як він спустився спочатку на нас.
16. І тут я згадав, що Господь говорив нам: „Іоан хрестив водою, а ви будете охрещені Духом Святим”.
17. Отже, якщо Бог дав їм такий самий дар, як і нам, коли ми повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб протистояти Богу?»
18. Почувши ці слова, вони перестали сперечатися і славили Бога кажучи: «Отож, навіть поганам Бог дав покаяння, яке веде до вічного життя!»
19. Під час переслідувань віруючих, що почалися після вбивства Степана, багато з них мусили тікати в далекі краї: до Фінікії, Кіпру й Антиохії. Там вони проповідували Слово Боже, але тільки юдеям.
20. Дехто з тих віруючих походив з Кіпру та Киринеї, та коли вони потрапили до Антиохії, то почали проповідувати й грекам, розповідаючи їм Благовість про Господа Ісуса.
21. Сила Господня була з ними, і багато людей повірило й навернулося до Господа.
22. Чутки про це дійшли й до віруючих у Єрусалимі, й вони послали Варнаву до Антиохії.