7. Хто ти є, велика горо перед Зоровавелем? Ти рівнина, і винесе він наріжного каменя при голосних вигуках: Благодать, благодать на ньому!
8. І було до мене слово Господнє:
9. Руки Зоровавеля поклали підвалини Домові цьому; його руки й завершать його, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до вас.
10. Бо хто може вважати день цей не важливим, коли радісно дивляться на будівельний висок в руках Зоровавеля ті сім, – це очі Господа, котрі зором оглядають всеньку землю?
11. Тоді відповідав я і сказав йому: Що це за дві маслини і з правого боку світильника і з лівої сторони його?
12. Удруге почав я говорити і сказав йому: Що засвідчують дві гілочки оливки, котрі через дві золоті рурочки виливають із себе золото?