17. Хто у бурі вражає мене, і примножує безневинно рани мої,
18. Не дає мені перевести духа, але насичує мене гіркотами.
19. Якщо вдатися до сили, то Він могутній; якщо до суду, то хто зведе мене з Ним?
20. Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж таки уста звинуватять мене; коли кажу, що я досконалий, це також доведе мою неправду.
21. Безневинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя своє.
22. Тому я сказав, що Він знищує і досконалого, і нечестивого.
23. Якщо бич уражає (убиває) раптово, то Він буде сміятися на суді безневинного.
24. Землю дано в руки гріховод, обличчя суддів її Він запинає. Якщо не Він, то хто?
25. Дні мої швидші гінця, – біжать, не бачать добра;
26. Линуть, мов легенькі човни, як орел падає на здобич.
27. Якщо сказати мені: Забуду я оскарження мої, позбавлюся сумного вигляду і підбадьорюся;
28. То боюся усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не будеш тримати мене безневинним.
29. Якщо ж я винуватий, то навіщо марно страждаю?
30. Навіть, якщо обмиюся я сніговою водою і зроблю свої руки білими, як ніколи,
31. То й за такої обстави Ти зануриш мене в багнюку, і гидуватиме мною одежа моя.
32. Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому, і йти разом з Ним на суд.
33. Немає поміж нами посередника, котрий поклав би руку свою на нас обидвох.
34. Нехай же відхилить Він від мене берло Своє, і страх Його нехай не жахає мене;