11. Кістки його виповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у тлін.
12. Якщо солодке в роті його зло, і він утаємничує його під язиком своїм,
13. Береже і не кидає його, а тримає його в устах своїх,
14. То ця їжа в утробі його перетвориться на жовч гадючу в нутрощах.
15. Маєтка, що його він поглинув, виблює: Бог викине його із черева його.
16. Отруту гадючу він смокче; умертвить його язик гадів.
17. Не бачити йому струмків і рік, які течуть медом і молоком!
18. Надбане працею поверне, не проковтне; за вагою маєтку його буде й помста його, а він не знайде радощів.
19. Тому що він пригнічував, проганяв убогих, загарбував доми, котрих не будував.
20. Був ненаситним у череві своєму; і в пожадливості своїй не милував анічого.