6. Бо прийшов на землю Мою народ могутній, котрому немає числа; зуби в нього – зуби лев'ячі, і щелепи в нього, як у левиці.
7. Спустошив він виноградну лозу Мою і смоківницю Мою обламав, обезкровив її до голизни і покинув; стали білими гілки її.
8. Ридай, як молода дружина, і підпережися веретищем по нареченому юности своєї!
9. Припинилося хлібне приношення і поливання в домі Господньому; плачуть священики, служники Господні.
10. Спустошене поле, стогне земля, бо винищений хліб, висох виноградний сік, зів'яла оливка.
11. Червонійте від сорому, землероби, ридайте, виноградарі, за пшеницею і ячменем, тому що загинуло жниво у полі;
12. Висохла виноградна лоза і смоковниця зів'яла; гранатове дерево, пальма і яблуня – всі дерева в полі повсихали; а тому й веселощі у синів людських щезли.
13. Підпережіться веретищем і плачте, священики! Ридайте, служники вівтаря! Увійдіть, ночуйте у веретищах, служники Бога мого! Бо не стало в домі Бога вашого хлібного приношення і поливання.