10. Коли священики вийшли із Святині, хмарина виповнила дім Господній.
11. І не могли священики стояти на служінні з причини хмарини; тому що Слава Господня виповнила храм Господній.
12. Тоді повідав Соломон: Господь сказав, що воля Його – жити в імлі.
13. Я спорудив храм для житла Тобі, місце, щоб замешкати Тобі навіки.
14. І обернувся цар обличчям своїм, і благословив усе зібрання Ізраїльтян; все зібрання Ізраїльтян стояло.
15. І сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, котрий сказав Своїми устами Давидові, батькові моєму, і нині виконав рукою Своєю! Він говорив:
16. Із того дня, як Я вивів народ Мій, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав міста в жодному коліні Ізраїлевому, щоб споруджений був дім, в котрому перебувало б ймення Моє; і вибрав Давида, щоб йому бути над народом Моїм Ізраїлем.