5. Гори танули перед Господом, навіть Сінай оцей перед Господом, Богом Ізраїля.
6. За днів Шамґара, сина Анатового, за днів Яіли, спорожніли шляхи, і мандрівники ходили тоді довколишніми шляхами.
7. Не стало мешканців у поселеннях Ізраїля, не стало, аж доки не повстала я, Девора, допоки не повстала я, матір в Ізраїлі.
8. Вони вибрали нових богів, тому почалася війна під брамою. Чи видно було щита і списа в сорока тисяч Ізраїля?
9. Серце моє до вас, старшини Ізраїлеві, ревні в народі; благословіть Господа!
10. Ті, що їздять на білих віслюках, ті, що сидять на килимах і ходять дорогою, співайте пісню!
11. Серед голосів тих, що гуртують стада біля колодязів, там нехай заспівають хвалу Господові, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до брами народ Господній.
12. Підведися, підведися, Деворо! Пробудися, підведися! Заспівай пісню! Підведися, Бараку! І веди бранців твоїх, сину Авіноамів!
13. Тоді небагатьом із потужних підпорядкував Він народ; Господь підпорядкував мені могутніх.
14. Від Єфрема прийшли ті, що в Амалика їхній корінь; за тобою Веніямин, серед народу твого; від Махіру йшли старшини, і від Завулона ті, що володіють тростиною писаря.
15. І князі Іссахарові з Деворою, й Іссахар також, як Барак, кинувся в долину пішки. У племенах Рувимових великий розбрат.
16. Чого сидиш ти між кошарами, слухаючи мекання отар? У племенах Рувимових великі заміри на серці.
17. Ґілеад живе за Йорданом, і Дан чомусь лишається на кораблях. Асир сидить на березі моря, біля пристаней своїх живе.
18. Завулон – народ, що зрокував життя своє на смерть, і Нефталим – на висотах поля.