19. Прийшли царі, воювали, потім воювали царі ханаанські у Таанах при водах Меґіддо, але здобичі срібла не здобули.
20. З неба воювали, – зорі з доріг своїх воювали з Сісерою.
21. Кішонський потік розметав їх, потік стародавній, Кішонський потік. Грасуй душе моя, силу!
22. Тоді ламалися копита конячі від утечі, від утечі потужних його.
23. Прокляніть Мероза, каже Ангел Господній, прокляніть, прокляніть мешканців його за те, що не прийшли на допомогу Господові, на допомогу Господові супроти могутніх.
24. Нехай буде благословенна понад жінками Яіла, дружина Хевера кенеянина – серед жінок в шатрах буде благословенна!
25. Води просив він, і молока подала вона, у царській чаші принесла вершків.
26. Ліву руку свою до кілка простягла, а праву руку до молотка робітничого. І вдарила Сісеру, уразила голову його, розбила і прохромила скроню його.
27. До ніг її схилився, упав і лежав, біля ніг її схилився, впав; де схилився, так і загинув, убитий.
28. Через вікно виглядає і зойкає мати Сісерина крізь гратки: Чого колісниця його припізнилася повернутися? Чому не квапляться колеса колісниць його?
29. Мудрі княгині дають їй відповідь, та й вона сама відповідає собі:
30. Мабуть, вони знайшли, ділять здобич, по дівчині, по дві дівчини на кожного вояка; на здобич одержав Сісера одежу, на здобич барвисту вишивану одежу, гаптовану по обидва боки, що її зняли з плечей бранців.