6. Я взяв наложницю мою, розітнув її, і послав її (члени її) по всіх краях володіння Ізраїлевого: тому що вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.
7. Тому ви всі, сини Ізраїля, порадьтеся щодо цієї справи і вирішіть її чин.
8. І обурився увесь народ, як один чоловік, і сказав: Не підемо ніхто в шатро своє, і не зайдемо ніхто в оселю свою!
9. І вчинимо нині з Гів'ї отак: Підемо на неї за жеребом.
10. І візьмемо по десятеро чоловіків на сотню від усіх колін Ізраїля, по сто на тисячу, і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчів для народу, котрий піде супроти Гів'ї Веніяминової, покарати її за ту гидоту, котру вони вчинили в Ізраїлі.
11. І зібралися всі Ізраїльтяни супроти міста, одностайно, мов один чоловік.
12. І послали коліна Ізраїлеві в кожне коліно Веніяминове сказати: Яку це гидоту вчинено у вас!