1. За тих днів, коли не було царя в Ізраїля, жив один левит на схилі гори Єфремової. Він узяв собі наложницю з Віфлеєму Юдиного.
2. Наложниця його посварилася з ним і пішла від нього в дім батька свого у Віфлеємі Юдиному, і була там чотири місяці.
3. Чоловік її підвівся і пішов за нею, щоб поговорити до серця її і повернути її до себе. З ним був служник його і двоє віслюків. Вона завела його в дім батька свого.
4. Батько тієї молодиці, побачивши його, з радістю стрів його, і притримав його тесть його, батько молодої дружини. І пробув він у нього три дні; вони їли, і пили, і ночували там.
5. Четвертого дня підвелися вони вранці, і він підвівся, щоби йти. І сказав батько молодої жінки зятеві своєму: Підкріпи серце своє шматком хліба, і потім підете.
6. Вони залишилися, і обидва разом їли і пили. І сказав батько молодиці чоловікові тому: Я благаю тебе: лишися ще на одну ніч, і нехай звеселиться твоє серце.
7. Чоловік той підвівся було, щоб рушати, але тесть його вельми припрошував його, і він знову заночував там.
8. П'ятого дня підвівся він уранці, щоби йти. І сказав батько молодиці: Я благаю тебе: підкріпи серце своє хлібом і зачекай до схилу дня. І їли вони обидва.
9. І підвівся той чоловік, щоби йти, сам він, наложниця його і слуга його. І сказав йому тесть його, батько молодої жінки: Ось, день схилився до вечора, заночуйте, будь ласка; ось, дневі скоро кінець, ночуй тут, нехай звеселюється серце твоє; а взавтра рано-вранці підведетеся в дорогу вашу, і підеш у дім твій.
10. Але чоловік не погодився ночувати, підвівся й рушив; і прийшов до Євусу, що нині Єрусалим; з ним двоє нав'ючених віслюків, і наложниця його з ним.
11. Коли вони були поблизу Євусу, день уже схилявся. І сказав служник господареві своєму: Я благаю тебе, зайдемо в це місто євусеїв і заночуємо в ньому.
12. Господар його сказав йому: Ні, не зайдемо в місто чужинців, котрі не з синів Ізраїля, але дійдемо до Гів'ї.
13. І сказав служникові своєму: Дійдемо до одного з оцих місць і заночуємо в Гів'ї, або ж у Рамі.
14. І рушили, і йшли, і зайшло сонце біля Гів'ї, міста, яке належало Веніяминові.
15. І завернули вони туди, щоб переночувати в Гів'ї. І прийшов він, і сів на вулиці у місті, але ніхто не запросив їх у дім для ночівлі.
16. Аж ось, іде один літній чоловік з роботи своєї у полі надвечір; А був цей чоловік із Єфремової гори, і був він зайшлим у Гів'ї. А мешканці тамтешні були сини Веніяминові.
17. Він, підвівши очі свої, побачив перехожого на вулиці міській. І сказав той старий чоловік: Куди йдеш? І звідки ти прийшов?