7. І пішли ті п'ятеро мужів, і прийшли до Лаїшу і побачили народ, що в ньому, що він живе у спокої, за звичаєм сидонян, сумирно й безтурботно, і що не було на тій землі нікого, хто міг судити їх за щось: від сидонян вони жили далеко, і не мали жодних справ із сторонніми.
8. І повернулися до братів своїх у Цор'у та в Ештаол, і сказали їм брати їхні: Що ви скажете?
9. Вони сказали: Підведімося, та й підемо на них; ми бачили землю; вона вельми гарна. А ви зволікаєте? Не вагайтеся, рушайте і візьміть у спадок ту землю.
10. Коли ви підете, то прийдете до народу безтурботного, а земля ота вельми простора. Бог віддає її в руки ваші. Це таке місце, де немає нестачі жодної речі, що дарує земля.
11. І рушили звідти з коліна Данового, з Цор'у і Ештаолу шістсот мужів, оперезаних зброєю.
12. Вони пішли і отаборилися в Кір'ят-Єарімі, що в Юдеї. Тому й називають те місце: Махане-Дан, і так воно зветься аж донині. Він позаду Кір'ят-Єаріму.
13. Звідти перейшли вони на гору Єфремову і прийшли до оселі Михи.
14. І сказали ті п'ятеро мужів, котрі ходили вивідувати землю Лаїш, братам своїм: Чи знаєте ви, що в одному з домів оцих є ефод, терафи, і ідол різьблений та ідол литий? Отож, поміркуйте, що вчинити?
15. І зайшли туди і ступили у дім молодого левита, в оселю Михи, і привітали його.
16. А шістсот мужів із синів Данових, оперізані зброєю, стояли біля брами.
17. А п'ятеро чоловіків, що ходили на звіди землі, пішли, увійшли, взяли ідола різьбленого, і ефода, і терафи, й ідола литого. А біля входу до брами стояв священик та шістсот мужів, оперезаних зброєю.
18. Коли вони зайшли до Михиного дому і взяли ідола, ефод, терафи і литого ідола, священик сказав їм: Що ви робите?
19. Вони сказали йому: Мовчи! Поклади руку твою на уста твої і йди з нами; і будь у нас батьком і священиком. Чи краще тобі бути священиком у домі одного чоловіка, аніж бути священиком у коліні чи в племені Ізраїлевому?
20. Священик зрадів, і взяв ефода, терафи і ідола, і пішов з народом.
21. Вони обернулися і пішли, і відпустили дітей, худобу і важке пустили наперед.
22. Коли вони одійшли від оселі Михи, мешканці домів, що сусідили з домом Михи, зібралися і погналися за домом Дана,
23. І гукали синам Дановим. Сини Данові обернулися і сказали Михові: Чого тобі, що ти отак репетуєш?
24. Миха сказав: Ви забрали богів моїх, котрих я зробив, і священика, і відійшли; Чого ж іще? То нащо ви говорите: Чого тобі?
25. Сини Данові сказали йому: Замовкни, щоб ми не чули голосу твого; інакше деякі з нас, розгнівавшися, нападуть на вас, і ти погубиш своє життя і життя родини своєї.