7. Боаз наївся і напився, і звеселилося серце його, і пішов та й ліг спати біля копиці. І вона прийшла тихесенько і відкрила його приніжжя й лягла.
8. А опівночі він здригнувся, підвівся, аж ось, біля ніг його жінка лежить.
9. І сказав їй Боаз: Хто ти? Вона відказала: Я Рут, служниця твоя; простягни крило твоє на служницю твою, бо ти родич.
10. Боаз сказав: Благословенна ти від Господа, доню моя! Оце твоє останнє добродіяння учинила ти ще краще попереднього, що ти не пішла шукати юнаків – ані бідних, ані багатих.