13. Хіба у мороці спізнають дива Твої, і в краю забуття – правду Твою?
14. Але я до Тебе, Господе, озиваюся, і рано вранці молитва моя поспішає до Тебе.
15. Для чого, Господе, залишаєш душу мою, утаємничуєш обличчя Твоє від мене?
16. Я нещасний і знебуваюся з юности, несу жахи Твої і знесилююся.
17. Наді мною пролинула лютість Твоя; і страхіття Твої потрясли мене.
18. Щодня оточують мене, як вода; беруть мене в облогу разом.