1. Зважай, народе мій, на закон мій, прихиліть вухо ваше до слова уст моїх.
2. Розтулю уста мої в притчі і оповім про загадки давні.
3. Що чули ми і спізнали, і батьки наші оповідали нам,
4. Не приховаємо від діток їхніх, звістимо родові прийдешньому славу Господа, і силу Його, і пречудові діяння Його, котрі Він витворив.
5. Він ухвалив настановлення в Якові і склав закона в Ізраїлі, котрого заповідав батькам нашим звіщати дітям їхнім.
6. Щоби знав прийдешній рід, діти, котрі народяться, і щоб вони свого часу вістили своїм дітям,
7. Покладати надію свою на Бога, і не забувати діянь Божих, і виконувати заповіді Його,
8. І не бути схожими на батьків їхніх, на рід упертий і бунтівливий, невлаштований серцем і невірний духом своїм Богові.
9. Сини Єфремові, озброєні, що стріляють з луків, обернулися назад у день битви.
10. Вони не зберегли заповіту Божого і зреклися ходити в законі Його;
11. Забули діяння Його і дива, котрі Він явив їм.
12. Він перед очима батьків їхніх витворив дива на землі єгипетській, на полі Цоанськім.
13. Розділив море, і провів їх через нього, і згромадив води стіною.
14. І вдень вів їх хмарою, а всю ніч світлом вогню.
15. Розтяв скелі у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.
16. Із скелі вивів потоки, і води потекли, мов ріки.
17. Але вони продовжували грішити перед Ним і дратувати Всевишнього в пустелі.
18. Спокушали Бога в серці своєму, вимагаючи харчів за похіттю душі своєї;