3. Підійди ж ступнями Твоїми до вічних руїн; все зруйнував ворог навіть у святині.
4. Ревуть вороги Твої серед зібраннь Твоїх; поставили знаки свої замість ознак наших.
5. Вони стали як ті, що піднімають сокиру в гущавині дерев.
6. І нині всю різьб'ярську роботу у скинії воднораз порушили сокирами і молотками.
7. Спалили вогнем святиню Твою; аж до землі зруйнували житло ймення Твого.
8. Сказали в серці, своєму: "Винищимо їх назовсім", – і спалили всі місця зібраннь Божих на землі.
9. Ознак наших не бачимо, немає вже жодного пророка, і немає з нами того, хто знав би, аж доки так буде.