9. Спрямовують супроти небес уста свої, і язик їхній землею походжає.
10. А тому туди ж навертається народ Його, і п'ють воду повною чашою,
11. І говорять: "Як дізнається Бог? І чи є ведення у Всевишнього?"
12. І ось, ці нечестиві розкошують у цьому світі, і примножують маєтки.
13. Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої у безневинності,
14. І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?
15. Та коли б я сказав: "Буду міркувати так," – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.
16. І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.
17. Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18. Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.
19. Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!
20. Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши їх, знехтуєш їхніми замірами.